Трохим Дем'янович Волик народився 18 вересня 1888 року в селі Лебедин (нині Шполянський район, Черкаська область) у православній родині селян-власників.  Батько - Дем'ян Олександрович Волик. Мати - Тетяна Тимофіївна Калюжна.

Трохим був другою дитиною Дем'яна і Тетяни. Коли народився Трохим, батьку було 26 років.  Батько помер 9 листопада 1905 року від чахотки коли Трохиму було 17 років.

Перед смертю батько порівну поділив родинну землю в центрі Лебедина між трьома синами - Кузьмою (19 років), Трохимом (17 років) і Антіном (3 роки).

Кузьма отримав у спадщину землю по центральній вулиці у центрі Лебедина. Його земля - від Антіна Волика / Тарасенків (нині Іван Андрійович Поскребиш) до обеліску до школи №2. Перед Голодомором (1932-1933) Кузьма побудував хату на місці нинішньої (2015 рік) сільської ради.

Трохим отримав землю від обеліска, до автобусної зупинки, Георгіївської церкви. Трохим побудував хату на місці нинішньої (2015 рік) початкової школи, яка розташована ліворуч від обеліска, якщо дивитися з центральної вулиці.

Земля Антіна розташована праворуч від сільської ради і праворуч від нинішньої ділянки Івана Андрійовича Поскребиша. Дочка Антіна, Дуня Тарасенко, до цього часу мешкає на землі, яку батько успадкував у 1905 році. Три брати також успадкували від батька землю на полях за селом.

Трохим Дем'янович Волик одружився на Єфросинії (Фросі) Федірівні, і разом мали четверо дітей:

1. Марія (22.03.1914 - 18.02.1915)
2. Панас / Афанасій (14.08.1915)
3. Степан (18.01.1919 - 16.11.1920)
4. Микола (01.12.1920)

Дочка, Марія Трохимівна, померла від крупа 18 лютого 1915 року в 11 місяців. Син, Степан Трохимович, помер від глистів 16 листопада 1920 року в 9 місяців.

Трохим Дем'янович Волик славився надзвичайною фізичною силою і смертельним ударом. Одного разу Трохим пас корову на мотузці. Поки корова паслася, він задрімав на землі. Потім корова різко смикнула Трохима за руку, розбудивши його. Це розлютувало нетерплячого Трохима і він від злості вдарив корову кулаком в лоб. Корова моментально звалилася на землю. Трохим покликав дружину, Фросю, швидко принести косу, щоби дорізать нокаутовану тварину.

Трохим Дем'янович помер під час Голодомору навесні 1933 року на 45 році життя після того, як він на голодний шлунок наївся зелених (неспілих) черешень з кісточками.

Дружина Трохима, Єфросинія (Фрося) Федірівна вижила Голодомор. Вона померла приблизно в 1950-х. Микола Семенович Волик і його троюрідний брат, Велерій Панасович Волик, виросли без батька на жорстоких післявоєнних вулицях Лебедина. Микола Семенович пригадував, як баба Фроська, принюхуваласть до малюків бо вони з самого дитинства курили цигарки.